Капілярна дефектоскопія призначена для виявлення дефектів, що виходять на поверхню контрольованих об'єктів: тріщин, пор, раковин, непроварів, з можливістю проведення 100% контролю поверхні без її руйнування.
У проведенні капілярного контролю можна виділити 5 етапів:
1 - попереднє очищення поверхні.
Щоб барвник міг проникнути в дефекти на поверхні, її попередньо слід очистити водою або органічним очищувачем. Всі забруднюючі речовини (масла, іржа, і т.п.) будь-які покриття (ЛКП, металізація) повинні бути видалені з контрольованої ділянки. Після цього поверхня висушується, щоб усередині дефекту не залишалося води або очищувача.
2 - нанесення пенетранта.
Пенетрант, зазвичай червоного кольору, наноситься на поверхню шляхом розпилення, пензлем або зануренням об'єкта контролю в ванну, для доброго просочення і повного покриття пенетрантом. Як правило, при температурі +5 ... +50 ° С, на час 5 ... 30 хв. Відповідні дефектоскопічні набори дозволяють проводити контроль при негативних температурах: пенетрант Sherwin LPT-82, очищувач Sherwin N-120, проявник Sherwin D-106 при температурі -30 ... +10 ° С, пенетрант Rot 3000 фірми HELLING застосовується при температурі -10 ... +50 °
3 - видалення надлишків пенетранта.
Надлишок пенетранта видаляється протиранням серветкою, промиванням водою, або тим же очищувачем, що і на стадії попереднього очищення. При цьому пенетрант повинен бути вилучений тільки з поверхні контролю, але ніяк не з порожнини дефекту. Потім поверхня висушується серветкою без ворсу або струменем повітря.
.
4 - нанесення проявника.
Після просушування відразу ж на поверхню контролю тонким рівним шаром наноситься проявник (зазвичай білого кольору, для більшого контрасту).
5 - контроль.
Через 10 хвилин після нанесення проявника, проводиться фіксація і вимірювання всіх індикацій, що проявилися на об'єкті контролю.
при температурі +10 ... +50 ° С
при температурі -30 ... +10 ° С.
Приклади:
